Все, абсолютно все, що уперше – це хвиля Хвилювань, радість Пізнавань, острах перед Невідомим і т.д. і т.д.
А в мене особливо цікаві відчуття, бо у свої сорок два ніколи не мав власного Блогу і ніколи не писав статті. Вдячний «малій каві» за призабуті емоції від чогось дійсно нового і, можливо, перспективного. Дякую. Якщо сподобається мені ця модна нинька штукенція, тобто Блог – з мене добра кава з бальзамом… Бальзаму хіба трохи, але не псевдо-прибалтійського, а ріднесенького, Прикарпатського.
Часу обмаль, а треба роз’яснити усім охочим читати мій блог, чому це так не по-європейськи – цмулити расєйскоє піво «Балтіка» із ніби-то «прибалтійськими» в’яленими анчоусами у справді європейському Станіславові.
Отже, до роботи, тобто до роздумів:
